Ставка на помпезність

З одного боку, соціальне житло нездатне забезпечити всіх бажаючих кровними метрами. Найбільше, що може дозволити собі місто − це 1−2 будинки на рік для бюджетників.

З іншого − ситуацію не рятує і комерційне будівництво. В Донецьку масштаби будівництва житла досить невеликі, порівняно, наприклад, з Києвом. До того ж у тому невеличкому "шматі" новобудов, які все ж зводяться в місті, майже немає стандартного житла. Всі будівельники кинулися будувати палаци. Якщо трикімнатна квартира, то обов'язково 150 кв.м, 2−кімнатна − 120, 1−кімнатна − 80 "квадратів". Бажання отримати максимальну віддачу за рахунок кількості проданих квадратних метрів, призводить до певного "розтягування" квартир".

Це бажання підігріте ще й тим, що девелопери (забудовники) очікували більшого споживчого попиту саме на такі розкішні апартаменти. Ставку зробили на те, що після довгих років незручних радянських будинків люди захочуть комфортного житла. Але тільки за останні роки нерухомість в Донецьку подорожчала на 40−50%, а для пересічного городянина це − прірва, яку неможливо подолати. Бо, незважаючи на нібито бурхливий розвиток промисловості міста, зарплата самих донечан зростає зовсім не так стрімко, як ціни на товари, рахунки на комунальні послуги і "дуже скромні заробітки" олігархів. Але ринок нерухомості все ще захоплюється будівництвом елітного житла, претендувати на яке можуть хіба що директори підприємств та чиновники вищої ланки.

Хроніка з фронту цін

Так, за поточний рік квадратні метри в Донецьку подорожчали на 10,2%. Перше місце в рейтингу росту цін залишилося за Ленінським районом. Тут за тиждень квартири подорожчали на 6,5% − до $949 за "квадрат". Та найдорожчим районом, як і раніше, вважається центральний, Ворошиловський, де ціни на житло за аналізований період виросли на 1,5% і досягли в середньому $1 544,6 за кв. м. Найдешевше житло, як і раніше,у Петровському районі міста, де воно не досягає і $600 за "квадрат". До слова, зараз це єдиний район, де спостерігається негативна цінова динаміка. При цьому, на думку спеціалістів, саме поняття "елітне житло" нівелювалося у свідомості донецьких забудовників. Так, наприклад, за європейськими канонами, елітним вважається будинок з прибудинковою територією, паркінгом, іншими додатковими зручностями. А в Донецьку так: побудували будинок, приєднали до старої системи опалення та водопостачання, і все − це вважається елітним житлом. Особливо дивують місцеві "пентхауси". На Заході пентхауси — це квартири на останньому поверсі, з басейнами, майданчиками для гелікоптерів і шикарним видом з вікна. А тут на вул. Рози Люксембург побудували двоповерховий пентхаус. І що можна побачити звідти? Такі ж двоповерхівки із смітниками і дим з металургійного заводу. Якщо хтось і купить цей пентхаус, то йому треба заклеїти вікна якимось красивим плакатом і милуватися ним. Та й на такі архітертурні витвори і покупців важко знайти. В цій ситуації квартири залишаються незатребуваними за наявності великого попиту, або знижуються в ціні.

Всі — в центр!

Останнє, на жаль, зараз неможливе, враховуючи розташування більшості новобудов. Справа в тому, що в Донецьку, в основному, зведення висоток сконцентроване в центрі міста: Вулиці Постишева, Рози Люксембург, Артема, Університетська — золотоносні землі для будівельних робіт. Через великий попит на центр з боку товстосумів будинки тут будують буквально впритул один до одного. За словами експертів, якщо почнуть будувати стандартне житло, розраховане на середній прошарок населення, це може суттєво вплинути на ринок попиту, і тим самим знизити розцінки донецьких квартир.

Нині цього можна досягти за рахунок забудови дальніх районів міста. Тим більше, що є великий попит на околицях. Наприклад, навіть у таких віддалених від центру мікрорайонах, як "Текстильник" або "Широкий". Цьому сприяє і гарна транспортна розв'язка, і майже єдина на все місто чудова, досить чиста місцевість. Однак, женучись за прибутком, ніхто з будівельних гігантів не поспішає відповідатипотребам дальніх районів. Будівельники прагнуть високої рентабельності, за якої ринкова ціна житла в центрі і у віддалених районах іноді відрізняється вдвічі. Так, в центрі Донецька вона коливається у межах $850−1500 за кв. м, а в спальному районі − $600−700. Тобто, прибуток від продажу квартир в центрі набагато більший, ніж на околицях.

Для великих гравців ринку нерухомості цього достатньо, щоб на найближчі кілька десятків років про околиці взагалі забути. Як наслідок, зменшиться і без того звужена ємність ринку нерухомості Донецька, і це знову призведе до чергового сплеску цін. Що нагадує спіраль, схожу на зашморг...