Юрий Гаврилечко: «Нет смысла реформировать ЖКХ, его надо создавать заново»

Врез. Что подразумевается под словосочетанием «реформа ЖКХ»? Наверное, то, что государство должно предпринять ряд мер, принять соответствующие законы, совершить конкретные действия, чтобы мы, граждане Украины, ощутили положительные изменения в своем быту (фантастика!!!). На самом деле, ни у правительств (у всех за 20 лет!), ни у профильного министерства, ни у органов местного самоуправления нет понимания того, как именно разрешить колоссальные проблемы в отрасли. За все годы независимости отношение властей самых разных политических форматов к ЖКХ характеризовалось многочисленными декларациями. Понятно, что политики напрочь забывают (а может, не знают?), что их избиратели каждый день сталкиваются с мусорными кучами во дворах, неубранными подъездами, отсутствием горячей воды, отопления и так далее. О том, что же это такое – «национальное ЖКХ», – редакция говорила с экспертом Фонда общественной безопасности Юрием ГАВРИЛЕЧКО.

Пенсійна реформа: перший крок

Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Після підписання президентом закон набере чинність з 1 вересня.

Пенсійний законопроект був проголосований в останній день весняної сесії парламенту після майже 9-годинного розгляду. Голосування за нього відбулося за допомогою 248 карток (але, як заявив віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко, за пенсійну реформу реально голосували менше третини народних депутатів). При цьому в ході другого читання народні обранці практично повністю проігнорували пропоновані поправки: з 1100 були враховані здебільшого технічні норми.

Президент взяв під особистий контроль реформу житлово-комунального господарства, яку безуспішно намагалися провести його попередники. Поки що внаслідок низки акцій протестів розгляд Житлового кодексу знято з порядку денного парламенту, проте очевидно, що так чи інакше до нього доведеться повернутися.

Загальний стан житлового фонду та комунікаційних мереж в Україні можна оцінити як незадовільний. З кожним роком збільшується кількість будинків, що потребують капітального ремонту; близько 33% ліфтового господарства вже працює понад 25 років, 26% водопровідних мереж – відпрацювали свій експлуатаційний термін, 34% каналізаційних мереж, 49% магістральних і 43% теплових мереж – у аварійному стані.

Побывав в прошлом году в Крыму, Виктор Янукович назвал его «жемчужиной Украины». Местные чиновники с радостью подхватили этот нехитрый слоган и принялись украшать соответствующими билбордами далеко не всегда идиллические крымские пейзажи. А между тем проблем у нашей «жемчужины» столько, что их хватит не на одно ожерелье. И совладать с ними собственными силами и средствами, к сожалению, не получится. По подсчетам экспертов, одному только Севастополю для самого скромного инвестиционного счастья, предполагающего решение первоочередных экономических задач и определенное развитие города в долгосрочной перспективе, нужно не менее 2 млрд. долл. И еще 4 млрд. долл. – на формирование курортно-рекреационной и туристической составляющих. Что уж тут говорить о нуждах всего полуострова, задыхающегося в тисках социально-экономических неурядиц.

Кримінальна юстиція в Україні давно потребує реформування – про це свідчать як висновки різних міжнародних правозахисних організацій, так і особиста переконаність багатьох українців. Нині влада заявляє про початок змін у цій царині. В ході засідання робочої групи з питань реформування карного судочинства президент України пообіцяв, що проект нового Кримінально-процесуального кодексу передбачатиме неупереджений і швидкий розгляд кримінальних справ. За словами Віктора Януковича, особливу увагу приділено гарантуванню прав і свобод людини на справедливий розгляд справи.

Радник президента України, керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрій Портнов переконаний, що новий проект Кримінально-процесуального кодексу України відповідає світовим стандартам, а його ухвалення дозволить розв’язати проблеми, які нагромадилися за десятки років.

В результате внедрения антикризисных программ и финансирования правительствами беспрецедентной за объемами программ стимулирования экономики и финансового сектора, в большинстве стран с развитой экономикой значительно выросла государственная задолженность. В частности, в 2010 году по данным МВФ, опубликованных в Strengthening Fiscal Credibility. Fiscal Monitor Update / IMF, January 2011, суверенный долг Японии вырос до 220,7% ВВП, Италии – 118,7% ВВП, США – 91,2% ВВП, Франции – 84,0% ВВП. В перспективе ввиду продолжения старения населения и необходимость увеличения пенсионных выплат может возникнуть еще более серьезная проблема для государственных финансов.

Медицина - одна з головних складових соціальної політики і громадського розвитку в цивілізованих країнах. Про недосконалість вітчизняної системи охорони здоров’я розповідати зайве: хто хоча б раз побував у державному лікувальному закладі, той на власному досвіді переконався в тому, що, як такої, безплатної медицини, гарантованої нам ст. 49 Конституції України, вже давно не існує. Насправді ж нині у системі охорони здоров’я діє принцип: хочеш якісно лікуватися — плати гроші. В кого коштів немає, тому навряд чи зможе допомогти навіть висококваліфікований лікар, адже одними лише порадами не зцілиш.

Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроект «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Після більше ніж півторагодинного обговорення та пропозиції спікера Володимира Литвина проголосувати – «можливо, з огидою», рішення підтримали 245 депутатів.
Як повідомив віце-прем'єр Сергій Тігіпко, проект підвищує пенсійний вік для жінок до 60 років, збільшує страховий стаж до 30 років для жінок та 35 для чоловіків.