Вугледобувні підприємства України в січні-липні 2015 року знизили видобуток рядового вугілля на 50,8% (на 23 млн 516,4 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2014 року – до 22 млн 806,7 тис. тонн.
За останньою інформацією Міністерства енегретики та вугільної промисловості, за сім місяцій видобуток косівного вугілля впав на 62,3% (на 7,747 млн тонн) – до 4 млн 688,1 тис. тонн. Видобуток енергетичного впав на 46,5% (на 15 млн 769,4 тис. тонн), до 18 млн 118,6 тис. тонн.
Вугледобувні підприємства, що входять до сфери управління Міненерговугілля, в січні-липні 2015 року знизили видобуток на 71,3% (на 10 млн 0,4 тис. тонн) – до 4 млн 24,4 тис. тонн, в т.ч. видобуток коксівного вугілля скоротився на 67,2% (на 2 млн 456,6 тис. тонн) – до 1 млн 197,6 тис. тонн, енергетичного – на 72,7% (на 7 млн 543,8 тис. тонн), до 2 млн 826,8 тис. тонн.
Шахти Донецької області за сім місяців-2015 забезпечили видобуток 8 млн 14,9 тис. тонн вугілля (-60,3% до січня-липня 2014-го), Луганської – 2 млн 320,3 тис. тонн (-83,4% ), Дніпропетровської – 11 млн 082,9 тис. тонн (+ 0,6%), Львівської – 1 млн 234,3 тис. тонн (+ 20,7%), Волинської – 154,3 тис. тонн (-0,7%).
За інформацією Держстату, падіння валового внутрішнього продукту України за підсумками другого кварталу 2015 року порівняно з другим кварталом 2014 року становило 14,7%.
Порівняно з першим кварталом 2015 року, з урахуванням сезонного фактору падіння валового внутрішнього продукту становило 0,9%.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів у 2016 році допускає зростання ВВП на 2% за інфляції 12% при оптимістичному сценарії та падіння ВВП на 0,3% за інфляції 14,7% при песимістичному сценарії.
У 2017 році Кабінет міністрів прогнозує зростання ВВП на 3,5% та на 1% при оптимістичному та песимістичному сценаріях. У 2018 та 2019 роках прогнозується зростання на 4% та 3%.
Нагадаємо, падіння валового внутрішнього продуктe України за підсумками першого кварталу 2015 року порівняно з першим кварталом минулого року становило 17,6%.
Як повідомлялося, загалом за підсумками 2014 року падіння ВВП України становило 6,8% після нульового зростання в 2013 році.
За даними Національного банку України, обсяг монетарної бази в Україні в червні виріс на 0,2% – до 330, 4 млрд грн, грошової маси – на 1,1%, до 974, 5 млрд грн.
За інформацією регулятора, з початку року монетарна база знизилася на 0,8%, в той час як грошова маса за цей період зросла на 1,9%.
Обсяг готівки поза банками зріс у червні на 0,9%, при цьому з початку року на 1,1% – до 286 млрд грн.
Відзначимо, обсяг монетарної бази в Україні в травні знизився на 0,2% – до 329, 6 млрд грн, грошової маси – на 1,3%, до 967, 6 млрд грн.
У 2014 році грошова маса зросла на 44851 млн грн, або на 4,9%, – до 953, 846 млрд грн, монетарна база – на 8,5%, або на 26,055 млрд грн, – до 333, 194 млрд грн.
За даними Національного банку України, профіцит зведеного платіжного балансу України в червні 2015 року становить $ 489 млн, тоді як у червні 2014 року його дефіцит склав $ 786 млн.
Формування профіциту зведеного балансу зумовило зростання міжнародних резервів до $ 10,3 млрд, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 2,2 місяця.
Характеризуючи ситуацію в зовнішній торгівлі, Нацбанк уточнює, що зниження експорту в червні сповільнилося до 29,89% (у травні – на 42,3%), імпорту – на 38,7% (на 45,2%). Обсяг експорту склав $ 2,9 млрд, при цьому темпи падіння сповільнилися практично по всіх основних групах товару, зокрема, металургійної продукції – на 47,3% (у травні – на 49,3%), мінеральних продуктів (у тому числі руд) – на 44,9% (у 2,5 рази), продукції машинобудування – на 43,9% (на 47,9%), продукції хімічної промисловості – на 26,2% (на 46,1%). Експорт продовольчих товарів зріс на 9,3% за рахунок збільшення експорту зернових (в 1,9 рази) і насіння олійних культур (у 3,4 рази).
Разом з тим експорт товарів за січень-червень знизився на 35,4%. Зокрема, експорт до країн ЄС, питома вага якого в загальному обсязі експорту становить 27,8% (за шість місяців 2014 року – 29,8%), скоротився на 39,7%. Експорт в РФ скоротився в 2,2 рази, його частка скоротилася до 13,4% (з 18,9% у січні-червні 2014 року).
За даними регулятора, обсяг імпорту товарів у червні також склав $ 2,9 млрд. У червні практично однаковими темпами скоротилися обсяги енергетичного та неенергетичного імпорту – відповідно на 38,5% (у травні – 45,2%) і на 38,7% (45,1%), у тому числі продукції машинобудування – на 37,8%; продукції хімічної промисловості – на 27,4%; продовольчих товарів – на 44,3%.
У цілому за шість місяців імпорт товарів зменшився на 39,2%, у тому числі з Росії – в 2,2 рази, що призвело до зменшення частки цієї країни в загальному імпорті з 26,1% до 19,6%. Імпорт з країн ЄС зменшився на 26,2%, але його частка в загальному імпорті зросла з 27,9% до 33,8%.
Чисте запозичення від зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку і рахунку операцій з капіталом) склало $ 409 млн, тоді як у червні 2014 року чисте запозичення склало $ 179 млн.
В цілому за перше півріччя чисте запозичення зовнішнього світу скоротилося до $ 312 млн, тоді як у першому півріччі 2014 року – $ 2,1 млрд.
Чистий приплив коштів за прямими іноземними інвестиціями оцінений Нацбанком у розмірі $ 437 млн, при цьому 80% з них було направлено в банківську систему (переважно за рахунок переоформлення боргу в статутний капітал).
За перше півріччя чисте запозичення зовнішнього світу скоротилося до $ 312 млн, тоді як у першому півріччі 2014 року – $ 2,1 млрд.
Чистий приплив коштів за прямими іноземними інвестиціями оцінений Нацбанком у розмірі $ 437 млн, при цьому 80% з них було направлено в банківську систему (переважно за рахунок переоформлення боргу в статутний капітал).
Нацбанк відзначає, що обсяги готівкової валюти поза банками скоротилися в червні цього року на $ 227 млн (у червні 2014 року – на $ 394 млн), а в цілому за шість місяців поточного року – на $ 431 млн, тоді як у січні-червні 2014 вони зросли на $ 2,1 млрд.
Чистий відтік капіталу за операціями приватного сектора (разом з помилками і упущеннями) склав $ 362 млн, що незначно перевищує показник червня минулого року – $ 343 млн.
У липні зафіксовано стрімке зростання числа продажів нових автомобілів. Зусиллями всіх операторів вдалося реалізувати 5210 нових автомобілів, що на 54,3% більше, ніж у попередньому місяці.
Зростання продажів зафіксоване у всіх без винятку брендів з Топ-25, що свідчить про чітку і яскраво виражену тенденцію відновлення авторинку. Більше продажів і клієнтів в автосалонах фіксують по всій країні.
Але при цьому ринкова боротьба також стала жорсткішою. Трійка лідерів українського ринку - незмінна: Toyota, Renault, ZAZ. 4-е місце в липнізайняли автомобілі компанії Ford. На 5-е місце виходить Mazda.
Дуже активні в липні були і французькі бренди. Peugeot зміг відразу на 7 позицій поліпшити свій підсумковий результат і повернутися в Топ-10.
У преміальній групі брендів зростання не таке стрімке, як у мас-сегменті, але воно також є. Бренд №1 в липні - BMW. На другій позиції - Mercedes-Benz, третій – Audi.
За прогнозами Міністерства аграрної політики і продовольства обсяг експорту зернових може збільшитися з 34,6 млн тонн до 36 млн тонн в 2015-2016 маркетинговому році.
Збільшення експорту буде обумовлено зниженням споживання зернових усередині країни, а також великими перехідними запасами зерна.
Як повідомлялося, раніше Мінагропрод прогнозував експорт зерна в поточному маркетинговому році (липень 2015 року - червень 2016 року) на рівні 34-37 млн тонн.
За останніми даними, Український гідрометеорологічний центр прогнозує валовий збір зернових і зернобобових культур в Україні на рівні 59 млн тонн.
На початку липня прес-служба Мінагропроду повідомляла, що українські аграрії, за попередніми даними, експортували рекордні для країни 34,8 млн тонн зерна за результатами маркетингового року (липень 2014 року - червень 2015 року), що завершився.
За даними Державної служби статистики, Україна в 2014 році зібрала 63,8 млн тонн зернових і зернобобових, що на 2,4% більше, ніж в 2013 році, і є рекордом для країни за роки незалежності.
30 липня вступив в дію закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії», який дає українцям законне право на продаж електроенергії з приватних сонячних і вітрових установок.
Зокрема, документ передбачає, що потужність приватних електрогенеруючих установок не повинна перевищувати 30 кВт, а ціни на електрику буде встановлювати Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. Така електроенергія, згідно з нормами Закону, може реалізовуватися без ліцензії.
Крім цього, Закон також знижує тариф для сонячних електростанцій потужністю більше 10 МВт і скасовує правило «місцевої складової». Тепер вводиться стимулюючий коефіцієнт, який і застосовується до «зеленого тарифу».
Якщо власник під час будівництва станції використовував 30% обладнання українського виробництва, то отримає доплату до тарифу в розмірі 5%, якщо частка українського обладнання 50% – доплата 10%.
Нагадаємо, в Україні побудують нові вітроелектростанції. Земельні ділянки для зведення об’єктів енергетики та їх обслуговування планують виділити площею понад 5 га. Таким чином це сприятиме створенню робочих місць і підвищення рівня енергонезалежності країни.
Как сообщает Ассоциация европейских производителей автомобилей (ACEA) в июне 2015 года спрос на новые легковые автомобили в ЕС вырос на 14,6%, составив 1 364 009 единиц, и тем самым продолжив тенденцию последних 22 месяцев. При этом отмечен наибольший рост за месяц с декабря 2009 года.
Все основные рынки внесли весомый вклад в общий рост регистраций. Так, в Испаниии он составил 23,5%, во Франции – 15,0%, в Италии – 14,4%, в Германии – 12,9%, в Великобритании – 12,9%.
В первом полугодии 2015 года количество регистраций новых легковых автомобилей увеличилось на 8,2% и превысило 7 млн. единиц (7 169 984).
Все основные рынки показали рост, способствуя общему увеличению рынка ЕС за период с начала года. Таким образом, по сравнению с аналогичным периодом прошлого года регистрации в Испании выросли на 22,0%, в Италии – на 15,2%, в Великобритании – на 7,0%, во Франции – на 6,1% и в Германии – на 5,2%.
Источник: УкрАвтопром
Китайські банки готові інвестувати в розвиток української інфраструктури в рамках фінансової ініціативи "Новий шовковий шлях". Про це розповів посол КНР Чжан Сіюнь на зустрічі з міністром інфраструктури Андрієм Пивоварським.
Чжан Сіюнь запевнив, що в рамках "Нового шовкового шляху" існує потенційна готовність китайських банків інвестувати в інфраструктурні об'єкти України, та запропонував міністерству підготувати презентації інвестиційних проектів для представників бізнесу КНР.
Сторони домовились про продовження співпраці, в тому числі в межах запланованого на липень засідання міжурядової комісії Україна-КНР.
Чжан Сіюнь відзначив позитивні тенденції в роботі міністерства та підвищення активності української сторони у відносинах КНР.
"Новий шовковий шлях" – це ініціатива Китаю, суть якої – створення єдиної системи інфраструктурних та
|